Бердичівське
лісове господарство
державне підприємство

Лісовій галузі надзвичайно важливо оновити законодавство

13.03.2019 (давність новини: 73 дн.) Автор:  Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
Загальні новини

Прийняття десятків актів чекають тисячі людей, щоб унормувати діяльність у цій сфері
Наприкінці лютого відбувся публічний звіт за результатами роботи Державного агентства лісових ресурсів України у 2018 році. З повним звітом читачі можуть ознайомитися на сайті ДАЛРУ. А «Голос України» вирішив дізнатися про законодавчі аспекти та перспективи для лісової галузі в заступника глави відомства Володимира БОНДАРЯ.
— Розкажіть, будь ласка, коротко, з якими результатами, зокрема фінансовими, лісова галузь завершила 2018 рік?
— Нам вдалося виконати завдання з відтворення лісів. Торік майже на 44 тисячах гектарів було відтворено ліс. Ті території, де відбувалися суцільні рубки у 2017 році, було відновлено у 2018-му. Вдалося ще й створити майже 2 тисячі гектарів нових лісів. Хоча в умовах сьогодення це дуже важко.
У бюджеті 2018 року було виділено кошти лише для бюджетних установ і трохи для науки. Майже всі роботи в галузі відбуваються за рахунок коштів, отриманих за реалізацію деревини, товарів та послуг, наданих державними лісогосподарськими підприємствами. Якщо подивитися на інші країни Європи та світу, то ви, мабуть, не знайдете жодної цивілізованої країни, яка б не виділяла кошти з бюджету для лісової галузі на лісорозведення, збереження біорізноманіття тощо. Україна, на жаль, у цьому плані унікальна.
Підприємствами галузі у 2018 році отримано 16,8 мільярда гривень чистого доходу від реалізації продукції — це майже 480 мільйонів гривень чистого прибутку. На ведення лісового господарства у 2018-му спрямовано майже 7 мільярдів гривень власних коштів лісогосподарських підприємств.
Із заробленого сплачено мільярдні податки. За 2018 рік нашими підприємствами сплачено податків, зборів, обов’язкових платежів та єдиного соціального внеску на суму 6,2 мільярда гривень.
Загалом лісова галузь прибуткова, але є значна кількість підприємств, які не мають джерела покриття витрат на лісове господарство і виконують виключно природоохоронну функцію.
— Які необхідні зміни до законодавства вдалося внести минулого року щодо функціонування лісового господарства України?
— 2018-й був і ризикованим, і позитивним стосовно законодавчих змін. Улітку, несподівано для всієї галузі, було введено новий земельний податок на ліс. Цей податок був прописаний у змінах до Податкового кодексу щодо сімейних фермерських господарств. Закон абсолютно не про лісове господарство, однак перед останнім голосуванням була внесена поправка, яка запроваджувала новий податок на лісові землі. А враховуючи рентну плату, фактично запроваджено подвійне оподаткування. До того ж прописали, що місцеві громади мають можливість встановити сплату такого податку до 5 відсотків нормативної вартості одного гектара лісових земель. Це був нонсенс. Ми тоді підрахували, що навіть за встановлення 1 відсотка збанкрутують майже всі лісогосподарські підприємства.
Нам вдалося знайти розуміння депутатського корпусу і трохи виправити ситуацію. Парламент оперативно вніс зміни, і ставку за лісові землі обмежили розміром до 0,1 відсотка. Крім того, місцеві ради мають можливість взагалі не встановлювати ставку земельного податку на лісові землі. Адже, наприклад, у південних та східних областях лісгоспи взагалі не зможуть сплачувати такий податок.
Уже наприкінці 2018 року народні депутати України подали ще один законопроект — про повне скасування земельного податку на ліс (реєстр. № 9276). Профільний екологічний комітет Верховної Ради України підтримав його та рекомендував парламенту прийняти і скасувати подвійне оподаткування лісів. Сподіваюся, що це станеться.
А фінансування громад має йти від перерозподілу відрахувань від рентної плати, яку збільшили нинішнього року.
— Лісове господарство, зокрема на півдні і сході, не фінансується з держбюджету вже три роки. Чи є якісь зрушення?
— На 2019 рік нам вдалося отримати мінімальне фінансування на ведення лісового господарства в південних і східних областях. У спеціальному фонді Державного бюджету України на 2019 рік передбачено 288 мільйонів гривень.
Таке стало можливо шляхом спрямування до спецфонду частини рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, стосовно деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування. Завдяки підвищенню ставок на 50 відсотків. Звичайно, це додатковий тягар для ресурсних областей. Але це крок до створення фонду для лісового господарства, який дуже необхідний.
— Розкажіть детальніше про цей фонд.
— У листопаді 2017 році Президент України Петро Порошенко видав Указ, який розроблявся за підсумками наради на Прикарпатті. І в ньому було зазначено про створення Державного фонду розвитку лісового господарства у складі спеціального фонду держбюджету.
І фактично, як я щойно казав, прообраз фонду з нинішнього року створено, адже у Бюджетному кодексі, держбюджеті виокремлено кошти на ведення лісового господарства, які йдуть від частини рентної плати.
А Державний фонд розвитку лісового господарства, коли він буде створений, наповнюватиметься ще й від інших надходжень, які не суперечать законодавству України і визначатимуться Бюджетним кодексом. Щоб повністю завершити створення фонду так, як він називається в Указі Президента, необхідно прописати це в законодавстві. Наразі є законопроект (реєстр. № 8238), поданий депутатами, зокрема аграрного комітету, який має врегулювати питання використання коштів фонду в Лісовому кодексі.
Це потрібно не лише лісівникам, це потрібно країні.
Кошти з цього фонду підуть на відтворення лісів, створення полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень. Це дасть змогу покращити охорону і захист лісів, придбати необхідну протипожежну техніку. Ми зможемо забезпечити лісовпорядкування (базове, безперервне) та інші проектно-вишукувальні роботи, ведення державного лісового кадастру, обліку та моніторингу лісів і багато іншого.
— Інколи звучать закиди в бік Держлісагентства, що ви зосередили в собі всі функції. Чи це так?
— Справді, інколи лісове господарство критикують переважно за відсутність чіткого розподілу функцій та звинувачують Держлісагентство, що лісгоспи поєднують функції господарювання та контролю. Хотів би це заперечити. У своїй більшості законодавчо всі функції управління розділені — Мінагрополітики формує лісову політику (і навіть якщо Держлісагентство, відповідно до повноважень, готує проекти документів, їх остаточна версія залежить від міністерства), Мінприроди відповідає за контроль за додержанням природоохоронного законодавства в усіх лісах держави та встановлює і погоджує ліміти використання лісових ресурсів, плани ведення лісового господарства, а підприємства ведуть лісове господарство. Роль Держліс-агентства як центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику в галузі лісового господарства та органу управління майном, серед іншого, полягає у здійсненні відомчого контролю та координації діяльності державних лісогосподарських підприємств з метою підтримки належного рівня ведення лісового господарства.
Єдине місце, в якому справді є поєднання функцій, — це виконання повноважень державної лісової охорони окремими посадовими особами державних лісогосподарських підприємств системи Держлісагентства.
Тому наша пропозиція щодо реформування інституційної структури ґрунтується на таких моментах.
Необхідно передати функції державної лісової охорони від державних лісогосподарських підприємств на рівень територіальних органів Держлісагентства. Ще минулого року підготовлено проект необхідних змін до законодавства з метою повного відокремлення функції державної лісової охорони від господарської діяльності.
На підприємствах лісового господарства системи Держліс-агентства та інших постійних лісокористувачів функціонуватиме лісова охорона без статусу правоохоронного органу, але з правом складання протоколів та лімітованим правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Хочу наголосити, що Держлісагентство не має наміру забрати функцію контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства в Держ-екоінспекції, вони як здійснювали нагляд та контроль за всіма постійними лісокористувачами та власниками лісів, так і будуть це робити і в подальшому. Ми говоримо про здійснення відомчого контролю.
У парламенті цей законопроект за номером 8241. Екологічний комітет ще влітку минулого року рекомендував депутатам його ухвалити.
До того ж проект закону стосується не лише розподілу функцій та вдосконалення роботи лісової охорони. Там передбачаються зміни до Лісового кодексу України, якими забезпечуватиметься здійснення національної інвентаризації лісів. Це, у свою чергу, дасть змогу отримати статистично обґрунтовану інформацію про кількісні та якісні показники стану та динаміки лісів в державі, їх ресурсний потенціал для потреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства та багато іншого.
— Чи є якісь напрацювання щодо ринку деревини в Україні?
— Напрацювання, звичайно, є. Ми разом із представниками деревообробних асоціацій розробили проект закону про ринок деревини, в якому виписали чіткі та прозорі механізми. Торік ми віддали цей проект до Комітету промислової політики. Депутати цього комітету мали його зареєструвати й почати опрацьовувати. Однак поки що цей перший крок не реалізовано.
Нещодавно ми обговорювали це на зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації. Звісно, законопроект можна і потрібно ще доопрацьовувати. Але фаховий законопроект до парламенту не подається. Водночас реєструються інші законопроекти, розроблені на основі нашого, але з абсолютно нефаховими та неможливими з точки зору подальшого виконання позиціями.
— Чи врегульовано питання зміни цільового призначення лісових ділянок?
— Воно потребує більш детального уточнення та регла-ментування. А до законопроекту № 7229, який унормовує це питання, вже рік не може дійти черга в парламенті. Нам потрібно чітко прописати в Земельному кодексі, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. І має відбуватися переважно за рахунок чагарників та малоцінних насаджень за умови збереження оптимальної лісистості та за результатами оцінки впливу на довкілля. Крім того, щоб прибрати двозначність у трактуванні деяких норм Земельного кодексу, необхідно уточнити, що передача земельних ділянок, які перебувають у запасі, з державної власності у власність або користування належить винятково до повноважень уряду.
— З ваших відповідей видно, що робота йде, напрацьовуються зміни... Але чомусь не приймаються. Що потрібно для того, щоб усі напрацювання було втілено в життя?
— Так, робота йде. І прийняття більшості законопроектів, необхідних для лісової галузі, є вимогою з’їзду лісівників України, який відбувся минулого року. Приємно, що деякі депутати з аграрного та екологічного комітетів його відвідали і виступили на підтримку. Від Держлісагентства можу сказати, що ми й надалі будемо працювати над розробкою важливих змін до законодавства і завжди відкриті до фахового діалогу. Сподіваємося, ситуація зміниться і лісову галузь розглядатимуть не з точки зору якихось заборон і обмежень, а з боку фахового та науково обґрунтованого підходу.